INSTITUTIONAL MANIPULATIVE DISCOURSE: MODERNITY VS. ANTIQUITY

Abstract

МАНІПУЛЯТИВНИЙ ДИСКУРС ЯК ІНСТИТУЦІОНАЛЬНИЙ: СУЧАСНІСТЬ VS АНТИЧНІСТЬУ статті аналізується політичний інституційний дискурс як інструмент впливу на маси та маніпулювання їхньою свідомістю, настроями, поведінкою в інтересах невеликої групи людей -політичної еліти суспільства.Якість гіперреальності, яка симулює дійсність у межах політичного дискурсу (невідривного від дискурсу мас-медіа), зумовлюється інтересами владних інститутів соціуму.Антична риторика і лінгвопрагматика характеризуються як дисципліни, які в різні часи були спрямовані на вивчення методів і прийомів мовленнєвого впливу на цільову аудиторію; виділяються їхні спільні та відмінні властивості.Маніпулятивні стратегії, тактики і комунікативні ходи, спрямовані на уславлення доброчесності святих на тлі дискредитації грішників, розглядаються в межах жанру епідейктичної промови на матеріалі релігійного дискурсу пізньоантичної доби.Здійснений аналіз засвідчив факт зближення релігійного дискурсу з політичним, оскільки і той, і другий спрямовані на міфологізацію свідомості, що здійснюється за допомогою низки прийомів маніпулятивного впливу.

Cite this work

No public copy is stored for this record, so only the metadata is cited.

Stored only when both papers are in the corpus — 2 citations exist upstream.

Papers that cite the same references — the relational fallback while embeddings are still backfilling.