Проективні моделі функціонування й аналізу вербальної деструкції українців (у період з 28 квітня 2025 року по 2 травня 2025 року)

Abstract

У статті проведено комплексне дослідження феномену вербальної деструкції молоді в умовах російсько-української війни. Метою було ідентифікувати й описати проєктивні моделі аналізу вербальної деструкції українців 18–22 років. Методи: проєктивні моделі як інструменти для виявлення прихованих емоцій, мотивів й особистісних характеристик через аналіз мовленнєвих реакцій. Виокремлено п’ять проєктивних моделей: модель 1 експлікації вербальних суперечностей; модель 2 фіксації символічних образів у мовленні; модель 3 аналізу частоти використання емоційно забарвлених лексичних одиниць; модель 4 вербальних коментарів щодо змін у зовнішньому вигляді та поведінці; модель 5 вербальних сигналів внутрішнього конфлікту. Кожна дозволяє ідентифікувати певні аспекти деструкції, проте розкриває лише окремі її сторони. Холістична концепція Я. Смутса забезпечила цілісний підхід до аналізу, що врахував індивідуальні й соціокультурні чинники. Методика включала спостереження, психолінгвістичний експеримент, вимірювання, контент- і дискурс-аналіз, анкетування 45 осіб, які виконували тестові завдання (WHO-5, GAD-7, PSS-10, визначення темпераменту) і завершували незавершені речення, що дало змогу зібрати емпіричний матеріал. Результати показали, що вербальна деструкція виявляється як у формі негативних емоційних реакцій, так і у використанні деструктивних стратегій, спрямованих на вираження безсилля, провини, амбівалентності й раціоналізації травматичного досвіду. Автор підкреслює, що проєктивні моделі дозволяють не лише ідентифікувати патерни деструкції, а й простежити зв’язок між мовленнєвими проявами та психологічними процесами, зумовленими війною. Висновки акцентують на необхідності розвитку проєктивних моделей для аналізу деструкції в умовах соціальних потрясінь та інтеграції психолінгвістичних підходів у допомогу молоді.

Cite this work

No public copy is stored for this record, so only the metadata is cited.

Stored only when both papers are in the corpus — 1 citations exist upstream.

Papers that cite the same references — the relational fallback while embeddings are still backfilling.