EXPERIMENTAL VERIFICATION OF THE POSSIBILITY OF USING THE WOODCOCK–FRANCIS TEST TO DETECT COGNITIVE BIAS OF APPLICANTS FOR EXECUTIVE POSITIONS IN PUBLIC AUTHORITIES

Abstract

У статті досліджено проблему виявлення когнітивних упереджень у претендентів на керівні посади в органах публічної влади, які погіршують процеси відбору та кар’єрного зростання кращих, досвідченіших і результативніших фахівців на користь дилетантів і кар’єристів. Запропоновано графічну інтерпретацію позиціонування особи в координатах континууму «нікчема (недооцінювання) – адекват (об’єктивне оцінювання) – супермен (переоцінювання)». Для виявлення схильності особистості до переоцінювання або недооцінювання власної здатності належно виконувати управлінські функції (тобто до можливих проявів когнітивних упереджень) запропоновано використовувати тест Вудкока-Френсіса у комбінації з експертним оцінюванням. Експериментальну верифікацію цієї методики здійснено шляхом оцінювання слухачів магістерської програми «Публічне управління та адміністрування», після завершення якої вони можуть претендувати на керівні посади в органах державної влади (відповідно до статті 19 Закону України «Про державну службу»). Результати емпіричного дослідження свідчать, що менш досвідчені люди значно частіше переоцінюють власні здібності, вміння і потенціал, порівняно із практиками, і навпаки. Запропонована методика комбінованого оцінювання може використовуватись у таких процесах: розроблення і реалізації програм коригування характеристик діючого кадрового наповнення системи публічного управління та адміністрування через навчання і розвиток; конкурсний відбір та формування кадрового резерву на керівні посади в органах публічної влади; дослідження й оцінка індивідуального і групового психологічного стану колективів, формування заходів з його корекції та розвитку організаційної культури.

Cite this work

No public copy is stored for this record, so only the metadata is cited.

Stored only when both papers are in the corpus — 3 citations exist upstream.

Papers that cite the same references — the relational fallback while embeddings are still backfilling.